Бібліотечна система Харкова щороку отримує від держави близько 150 книжок на район – цього вкрай недостатньо для оновлення фондів. Про ситуацію розповіли керівниці районних бібліотек, які змушені шукати альтернативні джерела поповнення через видавництва, благодійні організації та спонсорів.
За словами директорки центральної бібліотеки ім. Івана Франка Новобаварського району Олени Чернецької та очільниці бібліотечної системи Немишлянського району Віри Гребенюк, державні надходження не покривають навіть базових потреб.
Фонд бібліотеки Новобаварського району налічує близько 400 тисяч книжок. Водночас триває масштабне списання літератури, надрукованої російською мовою, що ще більше загострює проблему дефіциту.
“Ми дуже потребуємо української книги. Якщо ми за рік списали 20 тисяч, а отримали п’ять, то ви розумієте… Від держави отримали за рік 150 книжок. Отримує обласна наукова бібліотека, а потім вони ділять на райони”, – пояснила Чернецька.
Щоб частково вирішити проблему, бібліотеки активно співпрацюють із громадськими організаціями, звертаються до видавництв і шукають спонсорів.
“Ми працюємо з громадськими організаціями. У тому році ми відкомплектувалися на 7,5 тисяч книжок, але це завдяки партнерам. Пишемо листи у видавництва, звертаємося до спонсорів – нас підтримують”, – додала вона.
Подібна ситуація і в Немишлянському районі, де функціонує шість бібліотек. Усі вони змушені ділити ті самі 150 книг, отримані від держави.
“До війни ми отримували від міста багато коштів на доукомплектування книжками. А зараз розуміємо ситуацію і звертаємося до видавництв – вони надсилають книги безкоштовно”, – розповіла Гребенюк.
Значну частину фонду довелося списати через неактуальність, переважно це російськомовні видання. Наразі співвідношення українських і російських книжок залишається приблизно рівним.
Міністерка культури Тетяна Бережна під час візиту до Харкова повідомила, що з середини 2026 року планується нова модель постачання книжок – за принципом співфінансування з місцевими громадами.
Низькі зарплати стримують розвиток галузі
Проблемою залишається і рівень оплати праці бібліотекарів. За словами керівниць, молоді спеціалісти отримують після податків близько 5,5 – 6 тисяч гривень.
“Ми говоримо про мінімальну зарплату. У молодого спеціаліста без стажу це приблизно 5,5 тисяч гривень. Хочеться більше молодих кадрів”, – зазначила Чернецька.
У Міністерстві культури визнають критичність ситуації. Там працюють над концепцією змін у системі оплати праці, яку планують врахувати у наступному бюджетному році.
“Загалом у сфері культури ми бачимо значні втрати – 27% працівників залишили роботу або виїхали. Значна частина – саме бібліотекарі. Для ефективної реформи ми проводимо аудит і збираємо дані по всій країні”, – повідомила Бережна.
Бібліотеки виконують роль культурних центрів
Попри труднощі, бібліотеки Харкова давно вийшли за межі традиційної функції книгозбірень і перетворилися на багатофункціональні культурні простори.
“У нас проходять заходи, волонтери проводять психологічні тренінги, організовуються виставки. Діти приходять не лише читати – вони малюють, ліплять, займаються творчістю”, – розповіла Чернецька.
“Маємо заняття “Смартфон з нуля”, дитячі проєкти, психологічні зустрічі, зустрічі з військовими. Бібліотека – це вже культурний хаб”, – додала Гребенюк.